Крім того, після початку фінансової кризи він взагалі радив перестати штучно підтримувати банки, а дати банківській системі самій оптимізуватись. Поінформовані люди розуміли, що такі кроки загрожували зникненню багатьох банків. Подейкують, що завадою впровадженню цієї рекомендації стало категоричне «ні» колишнього банкіра Президента Віктора Ющенка, який таку перспективу сприйняв мало не як особисту образу.

Про те, як вчинити з банківською системою зараз, які перспективи української економіки без четвертого траншу МВФ і ролі у цьому політики «Главред» розпитав у Валерія Михайловича.

Чому, на вашу думку, МВФ переніс видачу чергового траншу Україні аж до завершення виборів? Сам Фонд аргументував таке відтермінування співпраці відсутністю політичного  консенсусу. Що ви думаєте про такий аргумент?

Офіційно причина відома. Думаю, МВФ відповідно зреагував і на політичну невпорядкованість, яка має місце в Україні.

Як ви оцінюєте виконання Україною зобов’язань, взятих на себе перед МВФ?

Я за цим не слідкую. І це не так важливо. Україна має внутрішні ресурси і якщо, врешті-решт, кредит не дали, то ми можемо обійтись і без цих ресурсів. Звісно, це зумовлює до більш високого ступеню внутрішньої впорядкованості як в економіці, так і в політиці, і, особливо, в соціальній сфері та політиці оплати праці.

Що може замінити Україні кредит від МВФ?

Є величезна маса питань, які потрібно вирішувати в середині держави. Якщо їх вирішити зараз, то можна на декілька місяців обійтись без грошей МВФ. А якщо ці питання  вирішаться  взагалі, то може виявитись, що кошти МВФ нам з часом стануть непотрібні. На мою думку транш МВФ не потрібен до кінця року - до виборів Президента,  стабільність у державі може бути порушена, в першу чергу, політичними процесами.

Як покрити дефіцит бюджету без зовнішніх запозичень?

Гроші МВФ не використовуються для фінансування дефіциту держбюджету.

Але є прецедент – частину одного зі своїх  траншів МВФ дозволив направити на покриття дефіциту держбюджету...  

Ну і що з того, що є прецедент? Я не знаю, чим МВФ керувався, коли дозволяв спрямувати кредит МВФ на покриття дефіцит держбюджету, але знаю, що без цих грошей можна обійтися, якщо не провокувати необґрунтоване зростання оплати праці на фоні економічного спаду.

Думаєте, до виборів ми можемо отримати черговий транш від МВФ?

Я не виключаю, що до виборів МВФ ще може змінити свою позицію щодо України. Співпраця з МВФ ніколи не закінчується. Якщо з’явиться консенсус щодо держбюджету на 2010 рік і закону про підвищення соціальних виплат, то МВФ може змінити свою позицію щодо України, адже формальні причини відмови буде в основному нівельовано.

У держбюджеті на 2010 рік закладено дефіцит бюджету у 4% (включаючи дефіцит «Нафтогазу»), а інфляцію – 9,7%. На вашу думку, такі показники реальні?

Якщо все буде нормально, то прогноз реальний. Але ми не знаємо, як швидко та як позитивно буде розвиватись світова економіка і який попит буде на нашу експортну продукцію. Бо якщо попит на цю продукцію дійсно буде таким, як очікується, то через експортний сектор не виключається підйом наступного року не тільки на 2-3%, а й більше. За таких умов інфляцію дійсно можна зберегти в межах 9-10% чи 10-12%, і таке відхилення не є суттєвим.

Які наслідки може мати незатвердження держбюджету на 2010 до Нового року?

Незатвердження бюджету це погано. Його потрібно розглядати і знаходити щодо нього консенсус. Якщо до Нового року його таки не затвердять, то держава буде жити за бюджетом 2009 року. Урешті-решт, після виборів і політичних протистоянь парламент повернеться до розгляду держбюджету і розгляне бюджет не на 12, а на 9 місяців. Але бюджет 2010 року має свої особливості, бо це бюджет не кризового року, а бюджет року, коли економіка виходить з кризи. Тому пріоритети потрібно змінювати.

Після настання кризи ви рекомендували дозволити низці банків збанкрутувати, а не допомагати їм. Зараз ви продовжуєте вважати, що такий крок – збереження багатьох проблемних банків – був невиправданим?

Я казав не про те, щоб дозволити банкам збанкрутувати, а про необхідність реформи банківської системи. Про це вже багато людей говорили. Справа тут не в банкрутстві, а в злитті, поглинанні та реструктуризації.

Так чи інакше багато банків як окремі юридичні структури мали б зникнути.

Це – абсолютно логічне та послідовне питання, яке, врешті-решт, буде здійснено. Спонтанно чи на базі певних підходів, але це обов’язково відбудеться.

Чи правильним є те, що держава допомагає банкам триматись «на плаву»?

Це неправильно. Все одно так не буде. Всіх зберегти не вдасться. Але чи буде поступово це питання розв’язано, чи дочекаємося загострення?

Все одно будуть злиття та поглинання?

Це - абсолютно об’єктивна логіка розвитку.

Можете спрогнозувати, коли це почнеться?

Не можу, бо штучно підтримувати цю ситуацію можна досить довго. Але ми, врешті-решт, прийдемо до оптимізації банківської системи. Криза у банках ще не закінчилась. Процес стабілізації може відбутись спонтанно або через свідомі дії.

Коли, на вашу думку, банки почнуть видавати кредити для населення, зокрема, коли відновиться іпотечне кредитування?

Якщо взяти до уваги рішення, які зараз ухвалене в НБУ, то це може відбутись доволі скоро. У такому разі банки ставитимуть перед позичальниками більш жорсткі вимоги.

Скоро – це вже наступного року?

Можливо, ще й до кінця цього року, хоча малоймовірно, враховуючи політичну кризу.

Після дочасних парламентських виборів у 2007 році у нас відбувся різкий інфляційний стрибок. Чи не очікуєте ви, що після президентських виборів це повториться?

У такому контексті економічний та політичний контексти не варто пов’язувати.

Питання в тому, як зараз політичне протистояння може загострити ситуацію в Україні. Нові інвестиції в таких умовах - дуже рідкісне явище.

Коли може відновитись потік закордонних інвестицій в Україну?

Після настання політичної стабілізації.

Тобто видача чи невидача кредиту МВФ значення немає?

Так. Думаю, переговори з МВФ ще продовжуються. Але питання в тому, що потрібно навчитись мобілізовуватись всередині країни. В Україні є гроші, і їх доволі багато. Але в умовах нестабільності люди і суб’єкти господарювання поховали ці гроші.

Ви маєте на увазі депозити, як люди познімали з банківських рахунків?

У тому числі і депозити, а також гроші, які сюди присилають українські заробітчани та ін. Ці кошти майже не з’являються на ринку. Думаю, що за умов, коли Україна покаже, що може прожити без кредиту МВФ, то Фонд до нас ще швидше «приїде».

Чи відомо вам про обсяг емісії гривні Нацбанком і які наслідки це може мати для української економіки?

НБУ не може робити додаткову емісію без дозволу Верховної Ради.

Ви згадали про те, що криза в банківському секторі ще не закінчилась. Чи банківська система може «просісти» ще глибше?

Мені важко щось казати без стрес-тестування. Поки що банківська система ніби тримається і з’являються ознаки повернення депозитів. Але ми не знаємо достеменно,  що відбувається з проблемними кредитами.

Від чого залежатиме видужання банківської системи?

Від політичної стабільності і від того, які реформи відбудуться в банківській системі та як швидко почнеться ріст в економіці.

Якщо говорити про кризу загалом - вона досягла  дна чи ще не закінчилась?

Почались певні ознаки оживлення. Це те, що підтверджують у тому числі і міжнародні експерти. Але в світі є і досить обережні прогнози, в тому числі і визнаних експертів.

Останнє питання. Як вплине на Національну академію наук виборча кампанія? Президент НАН Борис Патон – довірена особа Тимошенко, член НАН Володимир Литвин – кандидат в президенти. Чи нема ризику для НАН стати розмінною монетою в руках політиків на шкоду науці?

Це рішення Патона як особистості, а не як президента НАН. В НАНУ працюють освічені люди, які завжди можуть свідомо робити свій політичний та інший вибір.

Це найосвіченіша частина суспільства, тому вона ніколи не стане розмінною монетою. Тим більше, що в НАН ухвалено рішення, що організації НАН не беруть участь у політичному житті держави.

Главред

2